Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Узагальнення практики застосування Рожищенським районним судом Волинської області вимог законодавства про судовий збір і судові витрати, які підлягають стягненню в дохід держави, у 2014 році
На виконання завдання апеляційного суду Волинської області проведено узагальнення практики застосування Рожищенським районним судом Волинської області (далі - суд) вимог законодавства про судовий збір і судові витрати, які підлягають стягненню в дохід держави, у 2014 році.
Перед тим, як перейти до аналізу практики застосування вимог законодавства про судовий збір та судові витрати, які підлягають стягненню в дохід держави, варто визначитися з поняттями судового збору та судових витрат.
Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 № 4651-VI процесуальні витрати складаються із:
1) витрат на правову допомогу;
2) витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження;
3) витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів;
4) витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.
Витрати, пов'язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, передбачених законом.
Витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.
Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, - це витрати обвинуваченого, підозрюваного, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його захисника, представника потерпілого, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту, найманням житла, виплатою добових (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також втрачений заробіток чи витрати у зв'язку із відривом від звичайних занять.
Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження підозрюваного, обвинуваченого, він несе самостійно.
Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження захисника, несе підозрюваний, обвинувачений.
Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження представника, несе особа, яку він представляє.
Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених КПКУ.
Витрати, пов'язані із участю потерпілих у кримінальному провадженні, залученням та участю перекладачів для перекладу показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Потерпілим, цивільним позивачам, свідкам оплачуються проїзд, наймання житла та добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.
Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
Експертам, спеціалістам, перекладачам оплачуються проїзд, а також добові в разі переїзду до іншого населеного пункту. Експертам, спеціалістам і перекладачам повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу, якщо це не є їх службовим обов'язком.
Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів та експертів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Витрати, пов'язані із зберіганням і пересиланням речей і документів, здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Граничний розмір витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Суд за клопотанням осіб має право визначити грошовий розмір процесуальних витрат, які повинні бути їм компенсовані.
Суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Сторони кримінального провадження, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі мають право оскаржити судове рішення щодо процесуальних витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.
Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 № 1618-IV судові витрати у цивільних справах складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:
1) витрати на правову допомогу;
2) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду;
3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;
4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи;
5) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Витрати фізичних осіб, пов'язані з оплатою правової допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.
Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, найманням ними житла, а також проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.
Кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи. Якщо клопотання про проведення експертизи заявлено обома сторонами, витрати на її оплату несуть обидві сторони порівну. У разі неоплати судової експертизи у встановлений судом строк суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи.
Добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять свідкам, спеціалістам, перекладачам, експертам сплачуються стороною, не на користь якої ухвалено судове рішення. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. У такому самому порядку компенсуються витрати на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача.
Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України.
Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, несе сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій. Якщо клопотання про вчинення відповідних дій заявлено обома сторонами, витрати на них несуть обидві сторони порівну.
Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.
У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.
Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.
В інших випадках закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене Законом.
Судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
Судовий збір не справляється за подання:
1) заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
2) заяви про скасування судового наказу;
3) заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;
4) заяви про поворот виконання судового рішення;
5) заяви про винесення додаткового судового рішення;
6) заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою або недієздатною, або з особою, засудженою до позбавлення волі на строк не менш як три роки;
7) заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;
8) заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
9) заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
10) заяви про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
11) заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
12) заяви про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;
13) позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду;
14) заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до закону або міжнародного договору, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, здійснюють Міністерство юстиції України та/або органи опіки та піклування або служби у справах дітей.
Законом передбачено пільги по сплаті судового збору: звільнення певних категорій позивачів від сплати судового збору.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору визначені Законом.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку. Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп'ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп'ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису.
При вивченні судової практики було встановлено, що суд при вирішенні питання відкриття провадження в справі, а також вирішенні питань про розподіл судових витрат між сторонами у разі винесення рішення застосовує:
- положення Закону України «Про судовий збір», від 08 липня 2011 року (зі змінами й доповненнями), що набрав чинності з 1 листопада 2011 року, та який визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору;
- роз’яснення, надані в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2012 року № 10-1386/0/4-12 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір»;
- відповідні положення Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Мінфіну України 07.07.2012 року № 811, яка набрала чинності з 08.10.2012 року при вирішенні питань, пов’язаних зі сплатою та поверненням судового збору при розгляді справ в частині, що не суперечать ЗУ «Про судовий збір»;
- норми ст.ст.79,80,82,88 ЦПК України;
- норми ст.40-1 КУпАП ;
- Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346-Ш від 05.04.2001 року з послідуючими змінами;
- Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджену постановою правління НБУ від 21.01.2004 року № 22.
Відповідно до статистичних даних у 2014 році на розгляді суду перебувало 533 цивільні справи позовного провадження (557 у 2013 році), з них 486 справ, провадження по яких закінчено. Їх питома вага від кількості справ, що перебували у провадженні становить 91,18%.
Серед розглянутих цивільних справ найбільшу кількість становлять спори із сімейних відносин – 175 (36,01%), про спадкове право – 121 (24,90%), що виникли із договорів – 139 (28,60%). Також розглянуто справи про спори, що виникають із житлових правовідносин – 8 (1,65%), про недоговірні зобов’язання – 10 (2,06%), про право власності – 10 (2,06%), справи щодо звільнення майна з-під арешту – 4 (0,82%), спори, що виникають із земельних правовідносин – 8 (1,65%), спори, пов’язані із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» - 4 (0,82%), інші справи позовного провадження – 7 (1,44%).
У 2014 році із ухваленням рішення розглянуто 438 цивільних справ, в тому числі із задоволенням позову – 422, 4 справи передано в інші суди, 5 справ розглянуто із закриттям провадження у справі, 39 справ залишено без розгляду. Зі всієї кількості постановлених рішень у цивільних справах 170 заочні.
Залишок цивільних справ, нерозглянутих на кінець звітного періоду становить 47 або 8,82 % від кількості справ, що перебували в провадженні. В 8 справах, які перебувають в залишку, зупинене провадження (3 – у зв’язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи, 4 – у зв’язку з наданням строку для примирення, 1 - у зв’язку з призначенням судової експертизи для визначення ДНК).
На розгляд суду у звітному періоді надійшло 11 заяв про перегляд заочного рішення та 1 заява перебувала в залишку з 2013 року. 4 заяви задоволено та скасовано заочні рішення, 4 заяви залишено без задоволення, 3 заяви повернуто. На кінець звітного періоду 1 заява про скасування заочного рішення перебуває в залишку.
В порядку окремого провадження на розгляді суду перебувало 54 цивільні справи (54 у 2013 році). На кінець звітного періоду розглянуто 50 справ. Питома вага розглянутих справ від кількості справ, що перебували у провадженні, становить 92,59%. На кінець звітного періоду залишається невирішеними 4 справи (7,41%), по 1 з яких зупинене провадження у зв’язку з призначенням судово-психіатричної експертизи.
Переважна більшість справ даної категорії (23 або 46%) – це справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Зменшилась кількість справ про визнання фізичної особи недієздатною: 4 або 8%. Також судом розглянуто 5 справ (10%) про визнання спадщини відумерлою, 10 справ ( 20%) про надання права на шлюб, 2 справи (4%) про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою. Судом розглянуто 4 справи про усиновлення.
У 2014 році на розгляді суду перебувало 3 заяви про видачу судового наказу (20 у 2013 році). Видано 3 судових накази (15 у 2013 році). Їх питома вага становить 100% від кількості розглянутих заяв. Це судові накази на вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості. Судових наказів видано на стягнення 7191 грн.
У звітному періоді до суду заяви про скасування судового наказу не надходили.
У 2014 році на розгляд суду надійшло 87 подань та клопотань у порядку виконання судових рішень. З них 30 клопотань задоволено, що становить 34,48% від усіх подань та клопотань, що перебували на розгляді, по 43 або 49,43% - відмовлено, 2 або 2,30% - залишено баз розгляду, 12 або 13,79% - повернуто. Подання ґрунтувалися на вимозі про розстрочку виконання судових рішень, про тимчасове обмеження у праві виїзду боржників та про оголошення розшуку боржників по сплаті аліментів, кредитних зобов’язаннях.
У 2014 році надійшло 6 скарг на дії державних виконавців та 1 скарга перебувала в залишку на початок звітного періоду. З них: 2 скарги залишено без розгляду, 4 скарги задоволено, 1 скаргу передано на розгляд Луцькому міськрайонному суду Волинської області.
У 2014 році судом розглядалося 1 судове доручення суду України. Дане доручення стосувалося проведення допиту відповідача по справі про стягнення аліментів.
При вирішенні питання про відкриття провадження суд звертає увагу на наступне:
- порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований ЦПК України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов. Зокрема частиною 5 статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
- судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі - стаття 4 Закону України «Про судовий збір».
- реквізити для сплати судового збору, на які потрібно здійснювати перерахунок коштів, повинні відповідати реквізитам суду, до якого подається позовна заява та які розміщені на офіційному сайті «Судова влада України», де містяться платіжні реквізити всіх судів України.
- в разі, якщо документ про сплату судового збору відсутній в матеріалах справи, необхідно з’ясувати, чи відноситься позивач (заявник, скаржник) до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору, чіткий перелік яких визначений в ст.5 Закону України «Про судовий збір».
- чи дотриманий порядок сплати судового збору, передбачений ст.6 Закону України « Про судовий збір».
- платіжний документ про сплату судового збору подається в оригіналі кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету ____грн., (дата). Цей напис скріплюється першим, другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи, з відміткою дати виконання платіжного доручення.
- чи відповідає розмір сплаченого судового збору ціні позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову чи відповідає дійсній вартості спірного майна.
- в разі, якщо позивачем одночасно заявлено дві вимоги, які носять майновий та немайновий характер, необхідно перевірити наявність платіжних документів, що підтверджують сплату судового збору, який сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати. Якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачується раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Нацбанком на день сплати, а не на день подання позову.
Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв’язку, які прийняли платіж, або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. При вивченні судових справ було встановлено, що при зверненні до суду із заявами, які мають одночасно майнові та немайнові вимоги, деякі позивачі сплачують судовий збір один раз, як за вимогу яка носить майновий характер, та не проводять оплату вимоги, яка носить немайновий характер.
Відповідно до вимог чинного законодавства у разі, якщо судовий збір сплачено тільки за однією з вимог, суд повинен надати позивачу строк для усунення недоліків, запропонувати сплатити судовий збір за іншою вимогою майнового або немайнового характеру.
Так, по справі № 167/705/14-ц-провадження № 2/167/253/14 за позовною заявою Савіцького Миколи Петровича до Ващука Вадима Адамовича про визнання правочину удаваним та визнання права власності на автомобіль, позовну заяву залишено без руху, оскільки подана з порушенням ст. 119 ЦПК України, а саме: позивачем заявлено дві позовні вимоги – про визнання правочину удаваним та визнання права власності на автомобіль, тоді як до матеріалів позовної заяви додано лише квитанцію про сплату судового збору по одній позовній вимозі. А тому ухвалою судді даний позов був залишений без руху і позивачу було запропоновано усунути вказаний недолік, шляхом доплати судового збору. По справі за заявою Савіцького Миколи Петровича до Ващука Вадима Адамовича про визнання правочину удаваним та визнання права власності на автомобіль, в зв’язку з невиконанням ухвали без руху, дану позовну заяву було повернуто позивачу. По справі № 167/38/14-а-провадження № 2-а/167/10/14 за адміністративним позовом Калапуши Михайла Гнатовича до ПАТ «Волиньобленерго» про визнання протизаконною дій щодо перерахунку електроенергії по нових тарифах, на виконання ухвали про залишення позову без руху позивачем було оплачено судовий збір та справа була призначена до слухання.
Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, зв'язаних між собою підставою виникнення, судовий збір сплачується як за подання однієї заяви немайнового характеру.
За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.
За подання позову одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється, виходячи із загальної суми позову й сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. Однак, не є порушенням вимог Закону, якщо один з позивачів однією квитанцією сплатить всю суму судового збору за одним платіжним документом, головне, щоб вказані кошти надійшли до державного бюджету. При вивченні справ було встановлено, що в основному, установленою є судова практика також у суді, коли при зверненні до суду декількох позивачів із позовною заявою до одного або кількох відповідачів подається квитанція про сплату судового збору одним із позивачів в повному обсязі, що не є порушенням законодавства.
Також при вивченні матеріалів позовних заяв з’ясовується ціна позову, яка є грошовим виразом майнових вимог позивача, оскільки вона має важливе значення, насамперед, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду. Адже, неправильне визначення може призвести до необґрунтованого відкриття провадження в справі або, навпаки, до необґрунтованої відмови у відкритті провадження.
При вирішенні питання про відкриття провадження були виявлені випадки, коли позивачі при заявлені позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно визначають ціну позову, виходячи з балансової вартості майна, чи виходячи із договірної ціни, указаної в правовстановлюючому документі. Безумовно, такий розмір ціни позову не відповідає дійсній вартості майна та вимогам діючого законодавства.
По справі № 167/1756/14-ц-провадження № 2/167/553/14 за позовом Богун Галини Олександрівни до Носачевичівської сільської ради про визнання права власності на спадкове мано та по справі №167/1336/14-ц- провадження №2/167/419/2014 за позовом Яцюка Віталія Володимировича, Яцюка Сергія Володимировича про визнання права власності в порядку спадкування, було встановлено, що до позовних заяв не додано оригіналу висновку про вартість спадкового майна, у зв’язку з чим неможливо визначити правильність сплати судового збору, який становить один відсоток ціни позову. Ухвалами суддів дані позовні заяви були залишені без руху.
По справі № 167/440/14-ц-провадження № 2/167/177/14 за позовом Александрука Сергія Миколайовича до Александрук Тамари Дмитрівни про зміну розміру аліментів, визначених судом було виявлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 119 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору в розмірі 243 гривень 60 копійок. Ухвалою судді дана позовна заява була залишена без руху. Аналогічна справа №167/164/14-ц – провадження №2/167/85/2014 за позовом Бахмат Сергія Івановича до Бахмат Людмили Петрівни про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 2 ст. 80 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну ціну не являється можливим, то розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, установленої судом при вирішенні справи по суті. При аналізі ухвал суддів щодо залишення матеріалів позовних вимог без руху, таких справ у Рожищенському районному суді не було виявлено.
Однак, по справі №167/1259/14-ц-провадження №2/167/396/14 за позовом Стасюка Володимира Йосиповича до Стасюк Наталії Іванівни про поділ спільного майна подружжя після визначення судовою будівельно-технічною експертизою дійсної вартості спірного майна рішенням суду з позивача в дохід держави стягнуто 1527,00 грн. недоплаченого судового збору, з відповідача в дохід держави 1827,00 грн. недоплаченого судового збору.
Згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі – за подання позовів про стягнення аліментів.
На виконання вимог даного закону суддями при винесені рішень про стягнення аліментів по всіх справах даної категорії судовий збір в дохід держави стягується з відповідачів в розмірі визначеному ЗУ «Про судовий збір», ЗУ «Про державний бюджет на 2014 рік».
Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі – за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, також смертю фізичної особи.
У 2014 році з даної категорії справ було винесено рішення: справа №167/361/14-ц- провадження №2/167/152/14 за позовом Євстіфєйкіна Анатолія Миколайовича до Шологона Ігоря Івановича про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої смертю особи, стягнуто з Шологона І.І. в дохід держави 243 грн. 60 коп. судового збору; справа №167/1056/14-ц- провадження №2/167/334/14 за позовом Бохонка Володимира Васильовича до Рожищенської центральної районної лікарні, Міністерства охорони здоров’я України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, стягнуто з Рожищенської центральної районної лікарні Волинської області в дохід держави 487 грн. 20 коп. судового збору; справа №167/1918/13-ц- провадження №2/167/27/2014 за позовом Хомика Сергія Олександровича до Теслюка Михайла Івановича про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, стягнуто з Теслюка Михайла Івановича в дохід держави 243 грн.60 коп. судового збору; справа №167/1240/14-ц- провадження №2/167/389/2014 за позовом Лушпенко Ольги Миколаївни до Лушпенка Віталія Вікторовича про відшкодування шкоди, завданої злочином, стягнуто з Лушпенка Віталія Вікторовича 243 грн.60 коп. судового збору.
Відповідно до п.2.1ст.4 Закону України “Про судовий збір” № 3674-У1 від 08.07.2011 року за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміри мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
По справі №167/186/14-ц-провадження № 2/167/91/14 за позовом Органу опіки і піклування Рожищенської районної державної адміністрації в інтересах малолітніх дітей Балецької Оксани Петрівни, Балецького Сергія Петровича, Балецької Олександри Петрівни до Балецької Ірини Петрівни, Балецького Петра Івановича про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав рішенням відібрано у Балецької І.П., Балецького П.І. малолітніх дітей, стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі, по справі №167/1366/14-ц-провадження № 2/167/429/14 за позовом Органу опіки і піклування Рожищенської районної державної адміністрації в інтересах малолітніх дітей Гученко Аріани Іванівни, Гученка Станіслава Івановича до Гученко Валентини Миколаївни про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав рішенням відібрано у Гученко А.І.., Гученка С.І. малолітніх дітей, стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі, згідно ст.88 ЦПК України з відповідачів стягнуто судовий збір.
Також, розглянуто три справи за заявами прокурора Рожищенського району в інтересах держави в особі Луківської сільської ради, Доросинівської сільської ради, заінтересована особа: Відділ Держземагенства у Рожищенському районі про визнання спадщини відумерлою. По даних справах судовий збір не справлявся, оскільки з заявою звертався орган прокуратури при здійсненні своїх повноважень.
Суддями Рожищенського районного суду Волинської області при постановленні ухвал про усунення недоліків завжди чітко визначаються невідповідності, як позовної заяви вимогам ст. 119 ЦПК, так і розміру судового збору, що підлягає сплаті, а саме зазначається, в якому розмірі та на який рахунок потрібно сплатити або доплатити судовий збір.
Згідно вимог ст.7 Закону України « Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду( крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі.
В 2014 році при подачі позовних заяв до суду у 464 цивільних справах позивачами було сплачено судового збору на загальну суму 166397 грн.
Звільнень від сплати судового збору (частина 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір») не було.
Звільнено від сплати судового збору відповідно до встановлених законодавством пільг (стаття 5 Закону України «Про судовий збір» ) на загальну суму 24081 грн.
Так, по справі № 167/1825/13-ц-провадження № 2-сз/167/2/14 за позовом Резнік Ніни Дмитрівни до Ворончинської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно ухвалою судді від 19.11.2013 року позовна заява була залишена без руху та ухвалою від 20.11.2013 року повернута позивачу. 20.05.2014 року позивач звернулася до суду із заявою про повернення їй сплаченого судового збору при подачі позову в розмірі 470 грн.. Ухвалою судді даний судовий збір був повернутий в повному обсязі. По справі № 167/1642/14-ц-провадження № 2-сз/167/7/14 за заявою Білої Людмили Йосипівни, заінтересована особа Копачівська сільська рада про встановлення факту родинних відносин, згідно з квитанцією № 62 від 02.12.2014 року вона сплатила у касу Рожищенського відділення Ощадбанку 243,60 грн. судового збору. 19.12.2014 року від представника заявника Білої Л.Й. – Кметь К.А. надійшла заява про повернення понаднормово сплаченого судового збору в розмірі 121,80 грн. Ухвалою судді понаднормово сплачений судовий збір був повернутий заявнику.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначений чіткий перелік осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору. Тому, при вирішенні питання про стягнення судового збору з осіб, які звільнені законом від сплати судового збору суд, приймає рішення про стягнення судового збору з відповідача на користь держави.
Так, по справі № 167/1351/14-ц –провадження № 2/167/424/14 за позовом Наливайко Володимира Сидоровича до Іванішина Олександра Володимировича про стягнення боргу винесено рішення та стягнуто з відповідача Іванішина О.В. в дохід держави судовий збір в розмірі 605 грн. 00 коп., оскільки позивачем при поданні позовної заяви до суду судовий збір сплачено не було, так як останній звільнений від його сплати відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір», тому відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача в дохід держави стягнуто 605,00 грн. судового збору.
При задоволенні позовних вимог, які носять майновий характер, солідарна відповідальність до судових витрат не застосовується, що відповідає положенню ст.541 ЦК України, згідно із яким солідарний обов'язок виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання, а чинним цивільно-процесуальним законодавством не передбачено солідарного порядку стягнення судових витрат. Порушень застосування даного принципу при винесенні рішень судом не виявлено.
Відповідно до п.20 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються органи праці та соціального захисту населення – за подання позовів щодо призначення і виплати всіх видів державної допомоги, компенсації, виплат та доплат, установлених законодавством.
Відповідно до статистичних даних в провадженні суду в 2014 році перебувало 8 кримінальних справ щодо 10 осіб (12 справ щодо 18 осіб у 2013 році). У 4 справах щодо 5 осіб провадження закінчено, що становить 50 % від кількості справ, що перебували в провадженні.
На розгляд суду в 2014 році надійшло 100 кримінальних проваджень. В залишку на початок звітного періоду перебувало 8 кримінальних проваджень. Всього в звітному періоді в провадженні суду перебувало 108 кримінальних проваджень щодо 124 особи (144 провадження щодо 163 особи у 2013 році). На кінець 2014 року розглянуто 94 кримінальних проваджень відносно 104 осіб, що становить 87,04% від усієї кількості проваджень, що перебували на розгляді.
Судом розглянуто із постановленням вироку 2 кримінальні справи або 50% від кількості справ, провадження по яких закінчено. 1 кримінальну справу відносно 2 осіб повернуто на додаткове розслідування, що становить 25% від кількості справ, провадження по яких закінчено. 1 кримінальну справу розглянуто із закриттям провадження у справі та звільненням підсудного від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
Судом розглянуто із постановленням вироку 82 кримінальні провадження або 87,23% від кількості проваджень, розгляд по яких закінчено, 9 проваджень – із закриттям провадження або 9,58 % від кількості проваджень, розгляд в яких закінчено, 2 кримінальні провадження розглянуто із застосуванням примусових заходів медичного характеру або 2,13% від кількості проваджень, розгляд в яких закінчено, 1 кримінальне провадження відмовлено в затверджені угоди про примирення і повернуто прокурору для продовження досудового розслідування або 1,06% від кількості проваджень, розгляд в яких закінчено.
Судом розглянуто із постановленням вироку 48 проваджень про злочини проти власності, 1 провадження про злочини у сфері господарської діяльності, 2 провадження проти довкілля, 3 провадження про злочини проти громадської безпеки, 5 проваджень про злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, 8 проваджень про злочини проти життя та здоров’я особи, 1 провадження проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян, 1 провадження та 1 справу про злочини у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, 3 провадження про злочини проти правосуддя, 10 проваджень про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, 1 справу про злочини проти безпеки виробництва.
На кінець звітного періоду залишок нерозглянутих кримінальних справ становить 4 справи відносно 5 осіб. На кінець звітного періоду залишок нерозглянутих кримінальних проваджень становить 14 відносно 20 осіб.
Ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі (п.13 ч.1 ст.368 КПК). Це питання вирішується судом незалежно від того, чи реалізував відповідний учасник кримінального провадження, право заявити клопотання про визначення грошового розміру процесуальних витрат, оскільки це входить до предмету доказування у кримі- нальному провадженні (п.3 ст. 91 КПК). Рішення про відшкодування процесуальних витрат зазначається у резолютивній частині вироку (п.п.1, 2 ч.4 ст.374 КПК). Якщо питання про процесуальні витрати не було вирішено при постановленні вироку, воно підлягає вирішенню судом, який виніс вирок під час його виконання, у порядку, передбаченому ст.537 КПК України.
Суд за клопотанням осіб має право визначити грошовий розмір процесуальних витрат, які повинні бути їм компенсовані (ст. 125 КПК).
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не приймаючи рішення про новий судовий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл процесуальних витрат.
По справі № 167/289/14-к- провадження №1-кп/167/24/14 про обвинувачення Крупи Миколи Григоровича з останнього стягнуто в дохід держави 735 грн. 60 коп. судових витрат за проведення фізико-хімічних експертиз, по справі № 167/418/14-к- провадження №1-кп/167/27/14 з Гергеля Олександра Васильовича в доход держави стягнуто процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 39 грн. 20 коп., по справі № 167/437/14-к- провадження №1-кп/167/31/14 з Мартинюка Михайла Никандровича в доход держави стягнуто процесуальні витрати за проведення судово-балістичної експертизи в сумі 294 грн. 84 коп., по справі № 167/724/14-к- провадження №1-кп/167/41/14 з Козинця Василя Миколайовича в дохід держави стягнуто 196 грн. 56 коп. судових витрат за проведення експертизи холодної зброї, по справі № 167/1036/14-к- провадження №1-кп/167/57/14 з Романчук Валентини Архипівни в дохід держави стягнуто 368 грн. 94 коп. судових витрат за проведення судової експертизи наркотичних засобів, по справі № 167/1047/14-к- провадження №1-кп/167/58/14 стягнуто з Янюк Галини Тимофіївни в доход держави процесуальні витрати по справі за проведення судової експертизи в сумі 368 грн. 94 коп., по справі № 167/1049/14-к- провадження №1-кп/167/59/14 стягнуто з Костюк Ольги Вікторівни в доход держави процесуальні витрати по справі за проведення судової експертизи в сумі 368 грн. 94 коп., по справі № 167/1072/14-к- провадження №1-кп/167/63/14 з Лось Ольги Стефанівни стягнуто в доход держави процесуальні витрати по справі за проведення судової експертизи в сумі 183 грн. 90 коп., по справі № 167/1161/13-к- провадження №1-кп/167/4/2014 з Римарчука Анатолія Володимировича стягнуто в доход держави судові витрати за проведення судово-технічної експертизи в сумі 457 грн. 02 коп., по справі № 167/1267/14-к- провадження №1-кп/167/76/14 з Бояршинова Романа Анатолійовича в доход держави стягнуто процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 1474 грн. 20 коп., по справі № 167/1443/14-к- провадження №1-кп/167/93/14 з Богуна Володимира Сергійовича та Богуна Ігоря Сергійовича в доход держави стягнуто процесуальні витрати за проведення судових експертиз по 319 грн. 41 коп. з кожного, по справі № 167/1050/14-к- провадження №1-кп/167/60/14 з Шиндирук Алли Петрівни стягнуто в доход держави процесуальні витрати по справі за проведення судової експертизи в сумі 184 грн. 47 коп., по справі № 167/1206/14-к- провадження №1-кп/167/70/14 з Барана Леоніда Петровича стягнуто в доход держави процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 294 грн. 84 коп.
В 2014 році при розгляді кримінальних справ судом постановлено рішення про стягнення судових витрат на загальну суму 457 грн, які в добровільному порядку не сплачені.
В 2014 році при розгляді кримінальних проваджень судом постановлено рішення про стягнення судових витрат на загальну суму 8435 грн. З них добровільно сплачено лише 1498 грн.
Слід зазначити, що присуджені до стягнення судові витрати по кримінальних справах і провадженнях – це витрати за проведення різного роду експертиз. Питання про стягнення інших судових витрат не розглядалися.
В 2014 році передано на виконання 24 виконавчі листи на загальну суму 15890 грн. за проведення експертиз по кримінальних справах і провадженнях.
В 2014 році при поданні до суду позовних заяв в добровільному порядку сплачено судового збору на суму 166397 грн. За подання до суду позовних заяв майнового характеру сплачено 125717 грн. судового збору, позовних заяв немайнового характеру – 11211 грн., позовних заяв про розірвання шлюбу – 21444 грн., позовних заяв про поділ майна при розірванні шлюбу – 487 грн., за подання заяв про видачу судового наказу – 456 грн., заяв у справах окремого провадження – 6104 грн. За подання заяв про перегляд заочного рішення фактично сплачено 856 грн. судового збору, заяв про забезпечення позовів – 122 грн.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору за наявності пільг у позивачів по 100 позовним заявам на суму 24081 грн.
За ухвалами суду, винесених в 2014 році, повернуто 1932 грн. судового збору.
В 2014 році судом направлено на виконання до відділів державної виконавчої служби 390 виконавчих листів на загальну суму 30441 грн. про стягнення судового збору.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 590-VII від 19.09.2013 року було внесено зміни до КУпАП та доповнено статтею 40-1, згідно із якою судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення оплачується особою, на яку накладено таке стягнення, що становить 0,03 розміру мінімальної заробітної плати. Закон набрав чинності з 23.10.2013 року.
На розгляді суду в 2014 році перебувало 806 ( в 2013 році – 841) справ про адміністративні правопорушення.
Розглянуто справ із винесенням постанов – 756 або 93,80 % від загальної кількості справ, які перебували на розгляді.
До адміністративної відповідальності у 2014 році судом притягнуто 647 ( в 2013 році – 671) осіб, що становить 85,58% від кількості осіб, щодо яких розглянуто справи.
За результатами судового розгляду до адміністративної відповідальності притягнуто 647 осіб, з них 480 оштрафовано, 53 попереджено про недопустимість правопорушення в подальшому, 27 позбавлено спеціального права, на 27 накладено громадські роботи, 60 – адміністративний арешт.
Разом з тим до 13 осіб при накладенні адміністративних стягнень було застосовано додаткове стягнення у виді конфіскації предмета, до 1 – оплатне вилучення предмета.
Стосовно 74 осіб закрито справи, що становить 9,79 % від загальної кількості осіб, стосовно яких винесено постанови. У тому числі судом закрито провадження в справах у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (ст. 38 КУпАП) стосовно 13 осіб або 1,72% від кількості осіб, стосовно яких винесено постанови. У зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення судом звільнено від адміністративної відповідальності 12 осіб, що становить 1,59% від кількості осіб, стосовно яких винесено постанови, звільнено від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення 46 осіб, або 6,09 від кількості осіб, стосовно яких винесено постанови, відносно 1 особи (0,13%) провадження закрито у зв’язку з її смертю, 1 (0,13%) справу закрито та передано прокурору для вжиття відповідних заходів, 1 (0,13%) справу закрито у зв’язку з порушенням по даному факту кримінального провадження.
По 35 справам (4,63%) винесено постанови про застосування до правопорушників заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП
Судом накладено стягнення у вигляді штрафу на загальну суму 448030 грн., з них сплачено добровільно – 222060 грн.
В 2014 році судом прийнято 637 рішень про стягнення судового збору при ухваленні постанов про накладення адміністративного стягнення на загальну суму 23276 грн. В добровільному порядку сплачено 12347 грн. судового збору по 338 постановам.
Отже, підсумовуючи вище наведене можна зробити висновки, що судді при розгляді кримінальних, цивільних справ та справ про адміністративні правопорушення в цілому правильно вирішують питання щодо стягнення судового збору та судових витрат. При поданні до суду позовних заяв в основному позивачі правильно сплачують судовий збір. В разі несплати чи оплати судового збору не в повному розмірі суд залишає таку позовну заяву без руху і надає позивачу термін для усунення недоліків. Якщо у встановлений строк судовий збір несплачений чи недоплачений, то позовна заява повертається позивачу. Якщо при поданні до суду позовної заяви позивач користується пільгами, передбаченими законом для сплати судового збору, то такий судовий збір стягується із відповідача при постановленні судового рішення. Випадків вирішення справ без сплати позивачем судового збору чи стягнення судового збору з відповідача не було. Також в разі наявності інших судових витрат судом вирішується питання про їх стягнення, а саме: хто має сплачувати (позивач чи відповідач), на чию користь чи в державу, розмір стягнення чи їх розподіл між сторонами.
При застосуванні вимог законодавства про стягнення судового збору та судових витрат проблемних питань не виникає. Основною ж проблемою і надалі залишається низький рівень фактичного виконання органами ДВС судових рішень про стягнення судового збору та судових витрат, що в свою чергу позбавляє суди та експертні установи додаткового фінансування на матеріально-технічне утримання. Однак, в суді вживаються всі необхідні заходи щодо контролю за правильністю, своєчасністю надходження, оперативного обліку справляння судового збору та процесуальних (судових) витрат, які підлягають стягненню в дохід держави.
Голова суду І.І. Сіліч
Омельчук, 215 79
Гершкевич, 222 93
Сімінська, 222 93
_03_03.png)
