Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Узагальнення практики розгляду Рожищенським районним судом Волинської області подань про обрання запобіжних заходів
за І півріччя 2013 року
На виконання завдання апеляційного суду Волинської області проведено узагальнення практики розгляду Рожищенським районним судом Волинської області (далі - суд) подань про обрання запобіжних заходів за І півріччя 2013 року.
На підставі ухвали слідчого судді проводяться процесуальні дії, під час яких має місце суттєве тимчасове обмеження прав та інтересів осіб.
До переліку таких дій належать заходи забезпечення кримінального провадження та інші процесуальні дії, а саме: привід; накладення грошового стягнення; тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; відсторонення від посади; тимчасовий доступ до речей і документів; арешт майна; запобіжні заходи: особисте зобов’язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою; знищення, передача для технологічної переробки або для реалізації речових доказів за відсутності згоди власника; обшук; огляд житла чи іншого володіння особи за відсутності добровільної згоди особи, яка ним володіє; слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, за відсутності добровільної згоди особи, яка ним володіє; примусове відібрання біологічних зразків для експертизи; примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи, тощо.
Запобіжні заходи — це способи примусового впливу на обвинуваченого, а у виняткових випадках і на підозрюваного, з тим, щоб запобігти такій їхній поведінці, що може перешкодити досягненню завдань кримінального судочинства (встановленню дійсних обставин справи, правильному застосуванню закону, покаранню винних, запобіганню притягнення до кримінальної відповідальності невинних і засудження винних).
Застосування запобіжних заходів пов'язано з найбільш інтенсивним обмеженням особистої свободи громадян, зокрема права на недоторканність особи, безперешкодне переміщення і вибір місця проживання. Запобіжні заходи повинно бути застосовано лише відповідно до їх призначення за наявності встановлених законом підстав і з додержанням відповідної правової процедури.
Запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст.177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Клопотання про застосування запобіжних заходів подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює відповідне розслідування.
В І півріччі 2013 року на розгляд суду надійшло 70 клопотань слідчого під час досудового розслідування: 15 щодо застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов’язання, 7 щодо проведення обшуку житла, 9 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, 4 щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, 1 про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, 2 про зміну запобіжного заходу, 1 про дозвіл на затримання з метою приводу, 12 про тимчасовий доступ до речей і документів, 11 про арешт майна, 1 про проведення особистого обшуку, 1 про привід підсудного, 1 про привід потерпілої. З них 66 задоволено, 4 – відмовлено.
Клопотання про застосування запобіжних заходів мають відповідати вимогам КПК України і розглядаються слідчим суддею у випадку належного оформлення. До клопотання про обрання запобіжного заходу додається:
1. витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження;
2. копії матеріалів, якими сторона кримінального провадження, що подала відповідне клопотання, обґрунтовує свої доводи;
3. документи, які підтверджують надання підозрюваному, в тому числі й обвинуваченому, копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання;
Розгляд слідчим суддею, судом клопотання про застосування, зміну запобіжного заходу здійснюється невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин із моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого (момент фактичного затримання фіксується у протоколі затримання) або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі (у такому випадку слідчий суддя, суд призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик). Також невідкладно (з моменту подання клопотання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду) здійснюється розгляд слідчим суддею, судом клопотання про зміну запобіжного заходу.
Слідчий суддя, суд після одержання клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого для забезпечення розгляду здійснює:
1) заходи щодо забезпечення прибуття підозрюваного, обвинуваченого для судового розгляду, зокрема: здійснює судовий виклик підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває на свободі; здійснює судовий виклик підозрюваного, обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;
2) здійснює заходи для забезпечення захисником підозрюваного, обвинуваченого у випадках, коли: підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника; якщо участь захисника є обов’язковою; якщо слідчий суддя, суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника;
3) здійснює повідомлення/судовий виклик свідків, яких слідчий, прокурор або підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо застосування запобіжного заходу.
У випадку, коли судовий розгляд щодо затриманого підозрюваного, обвинуваченого у визначений КПК строк (сімдесят дві години із моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого, що зафіксований у протоколі затримання) не проведено, слідчий суддя зобов’язаний звільнити позбавлену свободи особу на підставі ч. 3 ст. 206 КПК із одночасним здійсненням судового виклику на судовий розгляд щодо застосування запобіжного заходу.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, на підставі наданих матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, в тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Особисте зобов’язання як найбільш м’який вид запобіжного заходу полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов’язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов’язки, вичерпний перелік яких наведено у ст. 194 КПК. Невиконання обов’язків, що встановлені для виконання підозрюваному, обвинуваченому в ухвалі слідчого судді, суду, тягне за собою можливість: 1) застосування більш жорсткого запобіжного заходу на підставі ухвали слідчого судді, суду; 2) накладення грошового стягнення у розмірах, передбачених ч. 2 ст. 179 КПК.
Особиста порука як вид запобіжного заходу полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов’язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків відповідно до ст. 194 КПК і зобов’язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи суду на першу вимогу.
Домашній арешт як вид запобіжного заходу може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Застава як вид запобіжного заходу полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків з умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов’язків (ч. 1 ст. 182 КПК).
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК (ч. 1 ст. 183 КПК). Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК та розширеному тлумаченню не підлягає.
За результатами розгляду клопотань слідчих в І півріччі 2013 року слідчими суддями постановлено 28 ухвал про задоволення клопотань про обрання запобіжних заходів. З них: 4 – домашній арешт; 15 - особисте зобов’язання; 1- застава, 8 - тримання під вартою. Крім того, винесено 1 ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про тримання під вартою та обрано запобіжний захід – застава. На 4 ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою подано апеляційні скарги: 1 ухвалу - скасовано, 3 - залишено без змін.
Справа № 167/485/13-к провадження № 1-кс/167/37/2013 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо Ваколюка Ю.І. 14.02.2013 року за № 12013020180000108 та 23.03.2013 року за № 12013020180000168 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Підозрюваний Ваколюк Юрій Ігорович вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 6-ть років, та фактично підозрювався у вчиненні аналогічного злочину. Підозра у вчиненні Вакулюком Ю.І. кримінальних правопорушень підтверджувалася витягом з кримінального провадження №12013020180000108 від 14.02.2013 року, № 12013020180000168 від 23.03.2013 року , протоколом огляду місця події від 10.02.2013 року, поясненням Третяка М.П., висновком експерта № 90/91 від 13.02.2013, протоколом огляду місця події від 23.03.2013 року, протоколом допиту підозрюваного від 23.03.2013 року.
Врахувавши ті обставини, що підозрюваний Ваколюк Ю.І. мав постійне місце проживання, навчання, зобов’язувався з’являтися на перший виклик до слідчого та суду, позитивно характеризувався за місцем проживання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, суд прийшов до висновку, що слід обрати запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвалою слідчого судді від 25.03.2013 стосовно підозрюваного Ваколюка Юрія Ігоровича, 02.05.1994 року народження, обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 23000 (двадцять три) тисячі гривень.
Справа № 167/220/13-к провадження № 1-кс/167/16/2013 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо Глебова В.Ю. Ухвалою слідчого судді від 12.02.2013 в клопотанні слідчого СВ Рожищенського РВ УМВС України у Волинській області Ляшука С.В. про обрання запобіжного заходу – тримання під вартою – відмовлено. Стосовно підозрюваного Глєбова Віталія Юрійовича, 19.06.1988 року народження, обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 23000 (двадцять три) тисячі. До такого висновку суд прийшов, виходячи з наступних обставин справи.
Глєбов В.Ю., будучи засудженим 13.04.2009 Рожищенським районним судом Волинської області за вчинення злочинів, передбачених ст.ст.186 ч.2, 296 ч.3 КК України до 2-х років 6-ти місяців позбавлення волі, звільненим 13.07.2011 року, по постанові Маневицького райсуду Волинської області з місць позбавлення волі по відбуттю покарання, дана судимість з нього у встановленому законом порядку не знята і не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не став, а скоїв новий умисний злочин, чим вчинив рецедив.
Так він, 10.02.2013 року, біля 00 год. 30 хв., знаходячись в м.Рожище по вул. Незалежності, за розташуванням диско-клубу “Торнадо”, із застосуванням фізичного насильства до громадянина Шетело Олександра Аркадійовича, 18.04.1987 р.н., відкрито заволодів мобільним телефоном марки “Бенкю-Сіменс”, що належав останньому, якого привласнив.
Він же, 10.02.2013 року, біля 01 год.30 хв., знаходячись в м. Рожище по вул. Незалежності, біля диско-клубу “Торнадо”, із застосуванням фізичного насильства до громадянина Козел Валентина Васильовича, 19.08.1985 р.н., повторно, відкрито заволодів мобільним телефоном марки “Самсунг” та грошовими коштами в сумі 100 грн., що належав останньому, які привласнив.
Підозрюваний Глєбов В.Ю. вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років, раніше неодноразово засуджений, не працює та не навчається.
В судовому засіданні адвокат та підсудний заявили клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді застави – підсудний має постійне місце проживання, дав визнавальні показання.
Врахувавши ті обставини, що підозрюваний Глєбов В.Ю. має постійне місце проживання, зобов’язувався з’являтися на перший виклик до слідчого та суду, слідством та прокурором в судовому засіданні не надано будь-яких об’єктивних даних про наявність ризиків, які давали б достатні підстави, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на подальший хід досудового слідства, а обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину не є безпосередньою підставою для обрання запобіжного заходу тримання під вартою, суд прийшов до висновку, що в поданні слідчого слід відмовити та обрати більш м’який запобіжний захід, а саме, у вигляді застави.
Слід зазначити, що в І півріччі 2013 року при розгляді даної категорії справ відкликань, змін та доповнень клопотань про застосування запобіжних заходів не було, в т.ч. і не було повторних звернень про обрання запобіжних заходів, у задоволенні яких було відмовлено судом.
Отже, підсумовуючи вище наведене, можна зробити висновки, що слідчі судді, вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, дотримуються рекомендацій судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а саме:
– здійснюють повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діють відповідно до вимог кримінального процесуального закону;
– питання про застосування запобіжного заходу вирішують, якщо за результатами розгляду клопотання встановлять:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;
– перевіряють наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлюють обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;
– враховують, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ);
– зважають, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов’язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів;
– мають на увазі, що до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених главою 18 КПК
(ч. 7 ст. 194 КПК);
– ретельно перевіряють дотримання уповноваженими органами вимог статей 207–213 КПК у випадках затримання особи без ухвали слідчого судді, суду.
Проблемні питання при розгляді таких клопотань не виникали.
Голова суду І.І. Сіліч
Омельчук 215 79
Сімінська 222 93
_03_03.png)
