Рожищенський районний суд Волинської області

Узагальнення судової практики розгляду Рожищенським районним судом Волинської області в 2012 році кримінальних справ про злочини, вчинені неповнолітніми

Боротьба зі злочинністю неповнолітніх — одна з центральних проблем боротьби зі злочинністю загалом. Показники злочинності неповнолітніх відбивають певною мірою ситуацію в суспільстві загалом, причому не тільки й можливо не так сьогодні, як завтра, післязавтра, тобто в майбутньому.
Злочинність неповнолітніх є самостійною кримінологічною проблемою, оскільки відрізняється від злочинності дорослих, що зумовлюється віком злочинців, який знаменує соціально-психологічні особливості цієї категорії і їх статус у суспільстві.

         Вік неповнолітніх злочинців зумовлений правовими чинниками — від 14 років (вік, з якого починається кримінальна відповідальність практично за всі діяння, які реально вчиняють неповнолітні) до 18 (вік юридичного повноліття: ст. 1 Закону України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” від 15 лютого 1993 р. у редакції від 23 березня 2000 p.)
         Порівнюючи за кількісними показниками злочинність неповнолітніх із злочинністю дорослих, потрібно виходити з того, що перша охоплює чотирирічний період життя людини (14-18 років), а друга — десятиріччя після 18 років. Різняться вони й якісно. Скажімо, злочинність неповнолітніх не стосується практично злочинів у сфері економіки, службових злочинів тощо.
         Зазначимо, що для злочинності неповнолітніх характерна підвищена латентність, оскільки багато злочинів, які скоюють неповнолітні, дорослими сприймаються як пустощі через недостатню соціальну зрілість (наприклад, крадіжки у сім'ї, сусідів, навчальних закладах, хуліганські бійки, відбирання грошей і речей у молодших). Через те що цьому не надається належного значення або через небажання “виносити сміття з хати”, про такі дії, як правило, дорослі не повідомляють органи внутрішніх справ. Тому реальнішим є облік тяжких насильницьких і насильницько-корисливих злочинів, які скоюють неповнолітні (вбивства, тілесні ушкодження, зґвалтування, хуліганства, крадіжки, грабежі, розбійні напади).

Стан злочинності неповнолітніх багато в чому залежить від стану боротьби з нею і ставлення працівників правоохоронних органів до обліку її проявів.

На виконання вимоги апеляційного суду Волинської області проведено узагальнення практики розгляду Рожищенським районним судом Волинської області кримінальних справ про злочини, вчинені неповнолітніми.

В провадженні Рожищенського районного суду Волинської області (далі - суд) в 2012 році перебувало 160 кримінальних справ щодо 202 осіб (166 справ щодо 205 осіб у 2011 році). З них у 149 справах провадження закінчено, що становить 93,13 % від кількості справ, що перебували в провадженні. Залишок нерозглянутих кримінальних справ на кінець звітного періоду становить 11 справ відносно 117 осіб.

На розгляд суду у 2012 році надійшло 11 кримінальних справ про злочини, вчинені неповнолітніми, відносно 11 осіб, що на 8,33% менше у порівнянні з 2011 роком (у 2011 році 12 справ відносно 16 осіб):

- справа № 0314/28/2012 провадження 1/0314/14/2012 про обвинувачення Ревка А.В., 28.03.1993 р.н., неповнолітнього Марциха Б.І., 22.06.1993 р.н. за ст.ст. 152 ч.3, 186 ч.2 КК України;

- справа № 0314/1046/2012 провадження № 1/0314/92/2012 про обвинувачення Царькова Ю.П. за ст.ст. 304 ч.1, 185 ч. 3 КК України, Наумчука Ю.В. за ст. 185 ч.3 КК України, та неповнолітнього Гацкевича Ю.В. за ст..185 ч. 1 КК України;

- справа № 0314/1573/2012 провадження № 1/0314/139/2012 про обвинувачення Ковбаси С.О. та Бочкарьова Р.О. за ст. 185 ч. 2 КК України, Третякова М.П. за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч. 3 КК України, та неповнолітнього Роги О.В. за ст..185 ч. 3 КК України;

- справа № 0314/1052/2012 провадження 1/0314/94/2012 про обвинувачення Стецюка О.І. за ст. 307 ч.2 КК України та неповнолітнього Якубовського В.П. за ст..309 ч. 1 КК України;

- справа № 0314/534/2012 провадження 1/0314/55/2012 про обвинувачення Кузьміча М.В. за ст..185 ч. 3 КК України;

- справа № 0314/560/2012 провадження 1/0314/57/2012 про обвинувачення Кузьміча П.В. та неповнолітнього Волошина М.В. за ст..185 ч. 3 КК України;

- справа № 0314/732/2012 провадження 1/0314/67/2012 про обвинувачення Козлова М.П. за ст..185 ч. 1 КК України;

- справа № 0314/171/2012 провадження № 1/0314/28/2012 про обвинувачення Селещука М.О. за ст..185 ч. 1 КК України;

- справа № 0314/494/2012 провадження № 1/0314/51/2012 про обвинувачення Гурича В.Ю. за ст..185 ч. 1 КК України;

- справа № 0314/797/2012 провадження № 1/0314/71/2012 про обвинувачення Стояновича Н.Й. за ст..185 ч. 1 КК України;

- справа № 0314/1604/2012 провадження № 1/0314/144/2012 про обвинувачення Дмитрієва Д.В. за ст..190 ч. 3 КК України.

Їх питома вага від загальної кількості кримінальних справі, що розглянуті в 2012 році, становить 7,38%. З них 8 справ відносно 8 осіб розглянуті з постановленням вироку, що становить 72,72% від кількості справ, що надійшли на розгляд, 3 справи відносно 3 осіб розглянуті із закриттям провадження у справі із застосуванням до неповнолітніх заходів виховного характеру (передано під нагляд батьків). При розгляді кримінальних справ про злочини, вчинені неповнолітніми, судді в основному дотримуються вимог законодавства щодо особливостей провадження у справах про вказані злочини.

Згідно рішення зборів суддів Рожищенського районного суду Волинської області від 12.01.2012 № 1 розгляд справ щодо злочинів, вчинених неповнолітніми, у 2012 році був закріплений за суддями Панасюком С.П. та за суддею Сілічем І.І. Відповідно до рішення зборів суддів Рожищенського районного суду Волинської області від 30.08.2012 № 25/01-07-01 розгляд справ щодо злочинів, вчинених неповнолітніми, закріплений за суддями Панасюком С.П. та за суддею Кирилюк В.Ф.

В 2012 році справи про злочини неповнолітніх, що надійшли до суду, були розглянуті суддями Панасюком С.П. (4 справи), Сілічем І.І. (4 справи), Кирилюк В.Ф. (2 справи), а також у зв’язку із відпустками суддів, які рішенням зборів суддів закріплені за розглядом даної категорії справ, суддею Хитриком Р.І.(1 справа).

Судом розглянуто 5 кримінальних справ відносно 5 осіб, що вчинили злочин у неповнолітньому віці в групі з дорослим. Це справи:

Справ про злочини, вчинені неповнолітніми в складі організованої групи, в 2012 році суд не розглядав.

Характеристика вчинених злочинів неповнолітніми

	2011 рік	2012 рік
крадіжка чужого майна	9	8
розбій	-	-
грабіж	-	-
хуліганство	1	-
умисне вбивство	-	-
умисне тяжке тілесне ушкодження	-	-
умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження	1	-
умисне легке тілесне ушкодження	-	-
вимагання	-	-
незаконне заволодіння транспортним засобом	-	-
злочини, пов’язані з наркотичними засобами	1	1
зґвалтування	-	1
шахрайство	-	1

Аналізуючи оперативність розгляду даних справ в 2012 році можна зробити висновки, що такі кримінальні справи призначались до попереднього та судового розгляду з дотриманням термінів, передбачених ст. ст. 241, 256 КПК України. Щодо строків розгляду, то практично всі справи про злочини неповнолітніх розглянуті в розумні строки. Однак була справа, судовий розгляд по якій тривав понад шість місяців. Це справа 1/0314/14/2012 про обвинувачення Ревка А.В. та Марциха Б.І. за ст.ст. 152 ч.3, 186 ч.2 КК України надійшла до суду 05.01.2012. Судовий процес тривав 8 місяців 23 дні. Вирок проголошено 27.09.2012 року. Основною причиною тривалого судового процесу по цій справі є наявність великої кількості свідків, які неодноразово не являлися в судові засідання, неявка захисника, відновленням судового слідства, неявкою потерпілої, надання судового доручення. (Головуючий суддя С.П. Панасюк)

За наявності підстав до неповнолітнього обвинуваченого можуть застосовуватися запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПКУ.

Наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу повинна вирішуватися у кожному конкретному випадку слідчим, прокурором чи суддею. При цьому беруться до уваги й обставини, передбачені ст. 150 КПКУ: наявність чи відсутність постійного місця проживання, дані про можливість неповнолітнього схилити свідків чи потерпілих до дачі неправдивих показань, підтримувати зв'язок з антигромадськими, злочинними елементами, а також вчинити новий злочин.

Взяття під варту застосовується до неповнолітніх лише за наявності підстав вважати, що інші, менш суворі, запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов’язків і його належної поведінки.

В 2012 році подання слідчих органів про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо неповнолітніх на розгляд суду не надходили. Кримінальних справ, по яких неповнолітні підсудні перебували під вартою, на розгляді суду не було. Крім того, випадків зміни запобіжного заходу щодо неповнолітніх підсудних при попередньому розгляді кримінальних справ не було. Однак за результатами розгляду справ в 2012 році 1 особу з числа неповнолітніх взято під варту: Марциха Б.І. (на момент проголошення вироку був уже повнолітній)

Згідно зі ст. 433 КПКУ при провадженні досудового слідства та розгляді в суді справи про злочин неповнолітнього крім обставин, що вказані в ст. 64 КПКУ, також необхідно встановити:

1) вік неповнолітнього (число, місяць, рік народження);

2) стан здоров'я та загального розвитку неповнолітнього. При наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов'язану з душевним захворюванням, повинно бути також з'ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними;

3) характеристику особи неповнолітнього;

4) умови життя та виховання неповнолітнього;

5) обставини, що негативно впливали на виховання неповнолітнього;

6) наявність дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули неповнолітнього в злочинну діяльність.

Для встановлення зазначених обставин мають бути допитані як свідки батьки неповнолітнього та інші особи, які можуть дати потрібні відомості, а також витребувати необхідні документи і провести інші слідчі та судові дії.

За необхідності для встановлення стану загального розвитку неповнолітнього, рівня його розумової відсталості та з'ясування питання, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і якою мірою міг керувати ними, повинна бути проведена експертиза спеціалістами в галузі дитячої та юнацької психології (психолог, педагог) або зазначені питання можуть бути поставлені на вирішення експерта-психіатра.

Вік неповнолітнього повинен бути встановлений за документами про народження. Таким документом є свідоцтво про народження. Документи про вік неповнолітнього повинні бути приєднані до справи в оригіналі або в копії. Особа вважається такою, що досягла певного віку не в день народження, а починаючи з наступної доби. За неможливості встановити точний вік неповнолітнього повинна бути призначена і проведена судово-медична експертиза для встановлення віку. Порядок призначення експертизи передбачено ст. 196 КПКУ.

По справах, які були на розгляді суду у 2012 році, 6 підсудних вчинили злочини у віці від 16 до 18 років (Марцих Б.І. справа № 0314/28/2012 провадження 1/0314/14/2012, Якубовський В.П. справа № 0314/1052/2012 провадження 1/0314/94/2012, Селещук М.О. справах № 0314/171/2012 провадження № /0314/28/2012, Козлов М.П. справа № 0314/732/2012 провадження 1/0314/67/2012, Гацкевич Ю.В. справа № 0314/1046/2012 провадження № 1/0314/92/2012, Дмитрієв Д.В. справа № 0314/1604/2012 провадження № 1/0314/144/2012), 2 підсудних вчинили злочин у віці 15 років (Волошин М.В. справа № 0314/560/2012 провадження 1/0314/57/2012, Кузьміч М.В. справа № 0314/534/2012 провадження 1/0314/55/2012,) і 3 підсудних у віці 14 років (Рога О.В. справа № 0314/1573/2012 провадження № 1/0314/139/2012, Гурич В.Ю. справа № 0314/494/2012 провадження № 1/0314/51/2012, Стоянович Н.Й. справа № 0314/797/2012 провадження № 1/0314/71/2012).

Стан здоров'я та загальний розвиток неповнолітнього необхідно з'ясовувати за розумової відсталості неповнолітнього. Відомості про можливу розумову відсталість обвинуваченого або підозрюваного, про стан його здоров'я можуть бути одержані слідчим від батьків або осіб, які їх замінюють, вчителів, вихователів, ровесників та інших осіб, а також шляхом витребування необхідних документів, характеристик тощо. Також може бути проведено і судово-психіатричну експертизу, якщо ці експерти мають достатньо знань у галузі дитячої психології.

Характеризуючи справи про злочини неповнолітніх, які розглядалися у 2012 році, можна зробити висновки, що стан здоров’я і загальний розвиток неповнолітніх обвинувачених визначався згідно висновків закладів охорони здоров’я. Ні в одному випадку судово-психіатричні експертизи не призначалися. Всі неповнолітні підсудні під диспансерним наглядом у психіатричному та наркологічному кабінетах не перебувають.

При розслідуванні справи про злочини неповнолітніх обов'язково необхідно долучити до справи розгорнуту характеристику зі школи, з місця роботи, а також з місця проживання. Крім того, необхідно одержати з органів міліції у справах неповнолітніх і служби у справах неповнолітніх (судових вихователів) довідки про інформацію, що може бути про цього неповнолітнього.

У кожній справі, що знаходились на розгляді, були присутні характеристика з місця проживання, характеристика зі школи, довідки з органів міліції у справах неповнолітніх. В багатьох випадках саме ці матеріали вказують на причини вчинення неповнолітніми злочинних діянь.

По кожній справі повинні бути з'ясовані умови життя і виховання неповнолітнього, тобто встановлені факти, що стосуються сімейно-побутових умов його зовнішнього оточення. Це допоможе слідчому з'ясувати безпосередні причини, що призвели до вчинення неповнолітнім злочину або суспільно небезпечної дії.

Серед неповнолітніх підсудних виховувались в повній сім’ї лише 4 осіб, в сім’ї без батька, матері – 6 осіб, 1 неповнолітній підсудний був сиротою та проживав з бабою. Один неповнолітній підсудний на момент вчинення злочину перебував поза контролем з боку суспільства, оскільки ніде не навчалися і не працювали (Гацкевич Ю.В. справа № 0314/1046/2012 провадження № 1/0314/92/2012,). Всі інші навчилися чи то в школі, чи то в технікумі.

При провадженні справ про злочини неповнолітніх присутність захисника (при допиті) неповнолітнього підозрюваного або обвинуваченого у вчиненні злочину у віці до 18 років є обов'язковою.

Захисник бере участь у справі з моменту пред'явлення обвинувачення, а якщо неповнолітнього затримано до пред'явлення обвинувачення - з моменту оголошення протоколу про затримання або постанови про застосування запобіжного заходу, але не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту затримання. Порушення вимог ст. 45 КПКУ про допуск у справу захисника є істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а тому при таких порушеннях кримінальну справу може бути повернуто на додаткове розслідування.

Для забезпечення права неповнолітнього на захист ч. 2 ст. 438 КПКУ передбачено, що коли неповнолітній не досяг 16 років або якщо його визнано розумово відсталим, при пред'явленні йому обвинувачення та його допиті, за розсудом слідчого, прокурора, за клопотанням захисника можуть бути присутні педагог або лікар, батьки чи інші законні представники неповнолітнього, якщо один із батьків визнаний законним представником.

Допит осіб, що не досягли повноліття, має провадитися в судовому засіданні у повній відповідності з вимогами чинного законодавства. Кожен з учасників судового розгляду повинен враховувати психологічні особливості формування показань дітей та підлітків.

При розгляді справ про злочини неповнолітніх судом має бути реально забезпечено їхнє право на захист, оскільки істотне порушення такого права відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 370 КПК тягне скасування вироку.

По всіх розглянутих судом справах законні представники та захисники на досудовому слідстві допускались до участі в справі з моменту визнання особи підозрюваною. Всі справи розглянуті за участю законних представників неповнолітніх підсудних, їх захисників, представників служби у справах неповнолітніх та міліції у справах неповнолітніх. Випадків порушення норм процесуального законодавства при проведенні дізнання, досудового слідства та судовому розгляді не було. Справи на додаткове розслідування через недотримання органами досудового слідства вимог ст. 433 КПК судом не поверталися.

Встановивши під час судового розгляду справи, що органами досудового слідства належним чином не виконано вимог ст.. 433 КПК України щодо обов’язку повно і всебічно з’ясувати перелічені в цій статті обставини суд залежно від конкретних обставин справи своєю постановою або ухвалою повертає справу на додаткове розслідування (ст.. 281 КПК України) або відповідно до ст.. 23-2 КПК України реагує на такий факт окремою постановою чи ухвалою.

Практично по всіх розглянутих справах органами досудового слідства приєднувались до матеріалів справи копії документів про вік неповнолітніх обвинувачених, склад їх сім’ї, характеристики особи, хоча слід зауважити, що не по всіх справах є дані про умови життя та виховання неповнолітнього.

Кримінальні справи про злочини неповнолітніх на додаткове розслідування у 2012 році не направлялись.

При розгляді кримінальних справ про злочини неповнолітніх у звітному періоді судом постановлено 1 окрему постанову: по справі 1/0314/14/2012 про обвинувачення Ревка А.В. та Марциха Б.І. за ст.ст. 152 ч.3, 186 ч.2 КК України винесено окрему постанову про вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності потерпілої за дачу завідомо неправдивих показань.

В 2012 році кримінальні справи про злочини неповнолітніх в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299 КПК України, судом не розглядалися.

При призначенні покарання неповнолітньому суд повинен враховувати не тільки ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують чи обтяжують покарання, а також умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості розвитку неповнолітнього. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, суд може застосувати такі основні види покарань, як штраф, громадські або виправні роботи, арешт, позбавлення волі на певний строк та додаткові покарання у виді штрафу і позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

В 2012 році неповнолітніх засуджено до таких видів покарань:

1) звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 104 КК України 5 осіб (Гацкевич Ю.В. справа № 0314/1046/2012 провадження № 1/0314/92/2012, Рога О.В. справа № 0314/1573/2012 провадження № 1/0314/139/2012, Кузьміч М.В. справа № 0314/534/2012 провадження 1/0314/55/2012, Волошин М.В. справа № 0314/560/2012 провадження 1/0314/57/2012, Дмитрієв Д.В. справа № 0314/1604/2012 провадження № 1/0314/144/2012);

2) до позбавлення волі строком на 7 років 1 особу (Марцих Б.І. справа № 0314/28/2012 провадження 1/0314/14/2012);

3) до громадських робіт 1 особу (Козлов М.П. справа № 0314/732/2012 провадження 1/0314/67/2012 );

4) до штрафу 1 особу (Якубовський В.П. справа № 0314/1052/2012 провадження 1/0314/94/2012).

Додаткові покарання до неповнолітніх не застосовувались.

По справах № 0314/171/2012 провадження № 1/0314/28/2012 про обвинувачення Селещука М.О. за ст..185 ч. 1 КК України, № 0314/494/2012 провадження № 1/0314/51/2012 про обвинувачення Гурича В.Ю. за ст..185 ч. 1 КК України, № 0314/797/2012 провадження № 1/0314/71/2012 про обвинувачення Стояновича Н.Й. за ст..185 ч. 1 КК України провадження закрито, а до підсудних застосовано примусовий захід виховного характеру у виді передачі під нагляд батьків. До такого висновку суд прийшов враховуючи щире каяття у вчиненому, вчинення вперше злочину середньої тяжкості, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих злочином збитків.

У 2012 році оскаржений в апеляційному порядку був один вирок, який залишений без змін: справа № 0314/28/2012 провадження 1/0314/14/2012 про обвинувачення Ревка А.В., Марциха Б.І. за ст.ст. 152 ч.3, 186 ч.2 КК України: обох засуджено до 7 років позбавлення волі. Взагалі у 2012 році вироки у справах щодо неповнолітніх в апеляційному порядку не скасовувались та не змінювались.

Враховуючи вищесказане, можна зробити такі висновки.

На сьогоднішній день проблема правопорушень неповнолітніх є і залишається однією з гострих проблем українського суспільства. Над пошуком шляхів її вирішення працює широке коло фахівців різних наукових галузей: кримінології, юриспруденції, психології, педагогіки, соціальної педагогіки, соціології, правознавства тощо.

Неповнолітні громадяни найбільше піддаються суспільному впливу, тому потрібно посилити контроль за відношенням дорослих до своїх та чужих дітей, це питання повинне охоплювати усі галузі нашого життя – освіту, та ін. Необхідно посилити контроль за неблагополучними сім’ями, тобто контроль за нормальним розвитком дітей, за моральним станом неповнолітнього, а також пропагувати ідею прийомних сімей, якщо ситуація в країні не сприяє розвитку дитячих будинків. Кожна сім’я, кожна інтелектуально розвинена доросла людина повинна усіма засобами перешкодити, не допустити щоб хтось втягував, залучав до антигромадської діяльності, використовував дітей, у своїх цілях, тому, що перш за все, діти – це наше майбутнє, і яке воно буде залежить від нас. Недосконалість державної системи соціального захисту також істотно впливає на стан злочинності серед неповнолітніх. Як наслідок, відбувається збіднення окремо взятої сім’ї і дітей, які в ній виховуються.

Стан злочинності серед неповнолітніх викликає глибоку занепокоєність та необхідність пошуку нових ефективних засобів попередження злочинності, вжиття додаткових заходів з боку державних, зокрема правоохоронних, органів та громадськості, що сприяли б поступовому скороченню злочинних проявів серед неповнолітніх. Серед загальних заходів профілактики важливе місце належить процесуальній діяльності органів розслідування, прокуратури і суду, що здійснюють провадження у кримінальних справах про злочини неповнолітніх. Важливе значення має підвищення якості досудового і судового слідства у кримінальних справах.

При розгляді кримінальних справ про злочини, вчинені неповнолітніми, судді в основному дотримуються вимог законодавства щодо особливостей провадження у справах про вказані злочини. Проте суддям необхідно при розгляді даної категорії справ більше звертати увагу на умови життя та виховання неповнолітнього, на стан здоров’я та загального розвитку неповнолітнього.

Голова суду І.І. Сіліч

Крупінська 222 93