Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Які наслідки неоформлення прийнятої спадщини; чи залишається спадщина за особою, судове рішення про родинні зв’язки якої зі спадкодавцем скасовано; на що звертати увагу при встановленні факту проживання однією сім’єю зі спадкодавцем протягом п’яти років; які наслідки подання позову до неіснуючої особи, а також про останні законодавчі зміни розповіла суддя Верховного Суду в Касаційному цивільному суді Ольга Ступак під час науково-практичного вебінару «Дивні закуточки спадкування за законом: теорія, судова і нотаріальна практика».
Доповідачка звернула увагу, що 8 листопада 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку прийняття спадщини» (законопроєкт від 11 травня 2023 року № 9288 – http://surl.li/nakry). Тож найближчим часом актуальним буде обговорення правозастосування його положень на спільних заходах суддів, нотаріусів, адвокатів, інших правників.
Законом, зокрема, в новій редакції викладено ст. 1221 ЦК України, в якій визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця; якщо місце проживання спадкодавця невідоме або зареєстроване за кордоном, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Змінами до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» цього Кодексу передбачено, що в період дії воєнного стану строки щодо прийняття спадщини обчислюються з дня державної реєстрації смерті спадкодавця; якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, де ведуться бойові дії або який розташований на ТОТ, всі заяви щодо спадщини подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини та ін.
Суддя виступила з доповіддю «Спори, що виникають із спадкування за законом». Вона навела практику ВС щодо вирішення вказаної категорії спорів за останній час.
В одній зі справ відповідачка (спадкоємиця за заповітом) своєчасно подала заяву про прийняття спадщини, але не оформила її. Позивач (спадкоємець за законом) вважав, що оскільки відповідачка не оформлює спадщину, то він набуває право на спадкування й може оформити спадщину на себе. КЦС ВС у постанові від 27 вересня 2022 року у справі № 199/315/21 вказав, що ЦК України не встановлено конкретного кінцевого строку для звернення спадкоємця, який прийняв спадщину, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Ольга Ступак акцентувала, що неоформлення прийнятої спадщини унеможливлює лише розпорядження успадкованим майном для спадкоємця.
В іншій справі судом було встановлено факт належності відповідача до сім’ї спадкодавця, відповідач оформив спадщину і продав успадковану квартиру. Після цього рішення суду про встановлення факту було скасовано, і міська рада просила суд визнати квартиру відумерлою спадщиною. Велика Палата ВС вказала, що відсутність сімейних відносин унеможливлює виникнення в особи, яка претендує на спадщину, права спадкування на підставі закону; скасування рішення, пов'язаного зі встановленням наявності підстав для спадкування, та відмова в позові свідчить про відсутність у зацікавленої особи підстав для спадкування (постанова ВП ВС від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц).
Ольга Ступак зауважила, що оскільки в цій справі спірну квартиру незаконно передано особі-спадкоємцю, який її відчужив, ВП ВС сформувала висновок, що захист інтересу територіальної громади щодо відумерлого майна може здійснюватися шляхом стягнення компенсації вартості цього майна.
Також суддя сказала, що практика останніх років свідчить про зменшення кількості справ щодо встановлення факту проживання однією сім’єю зі спадкодавцем протягом п’яти років. У більшості таких справ суди відмовляють у задоволенні вимог через недоведеність відповідного факту. Нотаріусам варто звертати увагу, чи були у справах про встановлення такого факту залучені дійсно заінтересовані особи. Справи про встановлення факту переважно розглядаються в порядку окремого провадження, і заявники зазначають заінтересованою особою не орган місцевого самоврядування, а номінальну особу, яка не заперечує проти задоволення заяви. Інколи це штучно створені спори, і рішення судів потім оскаржуються в апеляції за заявами осіб, чиї права порушені, та скасовуються.
Ольга Ступак звернула увагу на постанову Об’єднаної палати КЦС ВС від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 щодо обчислення п'ятирічного строку при спадкуванні у четверту чергу з урахуванням дії актів цивільного законодавства в часі. Суд зробив висновок, що п’ятирічний строк, передбачений ст. 1264 ЦК України, повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім’єю, у тому числі до набрання чинності цим Кодексом (http://surl.li/namzl).
Доповідачка також сказала, що Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачає, що якщо спадкодавець і спадкоємець зареєстровані за одним місцем проживання на момент відкриття спадщини, то це є підтвердженням факту проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Однак якщо інший спадкоємець оскаржує в суді таке спільне проживання попри наявність реєстрації, для суду має значення не реєстрація, а фактичне проживання спадкоємця зі спадкодавцем. Ольга Ступак припустила, що, можливо, варто внести відповідні зміни до вказаного Порядку, оскільки ч. 3 ст. 1268 ЦК України вимагає наявності саме фактичного проживання.
Інколи до спадкового майна входять кілька об’єктів, один з яких перебуває за кордоном. Відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право» національні суди не мають юрисдикції вирішувати питання щодо таких об’єктів. В одній зі справ (постанова КЦС ВС від 14 червня 2023 року у справі № 466/5298/19) оспорювалася заява про відмову від прийняття спадщини, яка була вчинена на території України, але спадщина була за кордоном. КЦС ВС зробив висновок, що юрисдикція українського суду поширюється на цю категорію спорів.
Трапляються випадки, коли недоброчесні учасники позиваються до неіснуючих осіб. Суддя навела постанову КЦС ВС від 11 жовтня 2023 року у справі № 204/1035/18. У позові було зазначено лише ПІБ відповідача (на нього нібито була оформлена спадщина, і позивач вважав це незаконним). КЦС ВС зазначив, що спірну квартиру у спадщину отримала особа, щодо якої немає відомостей про видачу їй паспорта громадянина України та реєстрацію як платника податків; відповідач у справі має бути фізичною або юридичною особою, яка існує. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите – підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України).
Науково-практичний вебінар «Дивні закуточки спадкування за законом: теорія, судова і нотаріальна практика», організований ГО «Цивілістична платформа», відбувся 9 листопада 2023 року.
Презентація Ольги Ступак – https://is.gd/8b3JBj.
_03_03.png)
